2009-05-29

Фото-конс'юмерізм

Фанатам крутих професійних дзеркалок, лейок, середньоформатників та іншим техноманам від фото присвячується...

— Ти не є твій фотоапарат. Ти не є купа об'єктивів, що лежать в твоїй фотосумці. Ти не є комп'ютер, на якому ти обробляєш фотографії. Ти не є збіркою робіт у твоєму портфоліо. Ти — це купа біологічних відходів, що отримала право називатись Людиною і мати своє власне бачення цього світу.

— Що ти хочеш в цьому житті? фотоапарат за $10000?? Чи будеш ти думати про нього за секунду до зіткнення, коли твоя автівка вилетить на зустрічну?

— Не камера створює фотографію. Її створюєш ТИ. Знайди мужність нести відповідальність за це.

(с) Тайлер Дьюрден, "Бійцівський клуб" Чака Поланіка
у вільному перекладі українською на тему фотографічного.

2009-05-28

Істина в фотографії

Продовжуючи серію перекладів українською уроків Олександра Ляпіна на тему фотографічного, я пропоную вам поговорити на тему, якою людство цікавилось з тих самих пір, як взагалі навчилось чимось цікавитись.
Урок 11. Істина.

Пам'ятаєте Пілата? Що є істина? Або Шекспіра з його Гамлетом, що тримав бідного Йоріка? Що є істина у фотографії, яка вона - абсолютна, відносна? Як її можна досягти і навіщо потрібна взагалі? Ще Декарт якось про істину для фотографів сп'яну сказав (а потім дуже лаявся із цього приводу): "Пошук істини за допомогою природного світла, яке саме по собі (не вдаючись до релігії або філософії) визначає думки, які повинна мати доброчесна людина (читай — "фотограф") щодо всіх предметів, що можуть займати його думки, і проникає в таємниці найцікавіших наук".

Тобто все народжується в мозку індивідуума, з його понять. Проте, як показав минулий урок, який виклали, не рахуючи мене, Йорік і Акімов, істина фотографії відносна і абсолютна лише в контексті індивідуума. Без винятків.

Але як істину вашого фотографічного шедевра зробити не тільки вашою, але й істиною всього прекрасного суспільства? Навіщо, питаєте ви? Тому, що цього хоче ваше підсвідоме єство, і від цього вам нікуди не подітися. Бо людина — це істота, влаштована таким чином, що саме його істина життя повинна стати істиною для всіх. Це, скажу відразу, можливо, але відбувається при правильному збігу ваших обставин на полотні фотографічного зображення, народженого вашим внутрішнім і зовнішнім "Я" в сукупності з навколишнім світом. А спосіб зараження всіх інших членів клубу "Фото.ру" (як і будь-якого іншого - прим. пер. ;) своєю істиною є суперечка або дискусія.

Тут треба сказати про дуже важливу штуку — про мистецтво сперечатися. Раніше треба багато книг перечитати і ще потренуватися на дружині або ще якій жінці. Обов'язково. А то нічого не вийде, перевірено. :-)

Так от, минулий урок показав, що можна зробити істиною і колажовану фотографію, але істина ця буде неправильною через неадекватність виховання більшості індивідуумів. І для того, щоб ваша істина стала істиною для всіх, треба правильно фотографувати квіточки і заходи зі світанками. Ну, і, може, тварин-пташок-звірів (але тут проблема в тому, що не всі налаштовані "зоофілічеські").

Квіточки та сонячні сходи-заходи повинні бути наповнені вашою внутрішньою істиною, яка була б "більш істинною" за них самих. Тобто ви повинні вирощувати в собі щось, що було б у ваших внутрішніх сутінках красивіше, ніж те, що вийде на фотозображенні. Тільки абсолютна істина всередині може породити абсолютну істину на фотографії.

Суперечка з приводу істини повинна лише очистити свідомість глядача і поглинути його дійсним світлом творіння. Тобто ви є проповідниками дійсного світла, а світло — це ваша фотографія. Як бачите, у будь-якому випадку все бере початок у вашому внутрішньому, бо фотографія є тільки віддзеркаленням вашого "я", і тільки його.

Отже, щоб зробити істину, треба вивчати, що ж подобається всім людям, і саме це зробити. Захід сонця абсолютної краси зняти дуже легко, тому що на нього люблять дивитися всі. Ось в чому істина.

Рекомендації:
Орієнтуйтеся на те, що подобається всім — від інтелектуалів до дурнів і хворих на голову. Це квіточки і сонечко в хмаринках з особливим настроєм, що дає привід для відчуженої самозаглибленої споглядальної дії із зовні всередину.
От така нескладна виходить арифметика :) Істина, якщо і десь існує, то лише всередині вас самих. І на звання абсолютної вона може претендувати лише тоді, коли ви переконаєте в її абсолютності решту населення цієї планети. Є різні способи зробити це, трохи легші, або навпаки, важчі. Але, очевидно, починати треба з себе. З вирощування в собі хоч чогось, що буде не соромно показати людям і назвати це вашою істиною. All you need is love, друзі ;)

2009-05-26

Найкраща камера та, яка зараз з тобою

"Зазвичай я роблю на свій iPhone від 1 до 1000 фотографій щодня, і як мінінмум 1 з них я викладаю в інтернет. Всі фотографії я завантажую з мобільного телефону, отже ніякого фотошопу в них немає." — це слова американського професійного фотографа Чейса Джарвіса (Chase Jarvis), які є передмовою до його галереї улюблених фотографій, знятих на iPhone. Як на мене — ці фотографії дійно варті того, щоб їх подивитись та ще раз отримати яскравий доказ того, що знімає не камера, а фотограф, і найкращий фотоапарат той, що зараз з тобою :)

Крім того, у Чейса на його сайті є кілька інших фотогалерей, вартих уваги, наприклад, комерційне портфоліо, зняте вже за допомогою професійного обладнання :)

Зустріч фото клубу "Просвіт" 2009-05-26

Сьогодні, 26 травня 2009 року, вівторок, отже — чергова зустріч фотоклубу "Просвіт". Місце та час зустрічі — незмінні: трапезна "Академія" на Контрактові площі (для тих, хто ще не був — карта), 19-00. Вхід вільний, дрескоду немає ;) Єдина вимога — гарний настрій та бажання поспілкуватись один з одним.

Якщо є свіжі фотороботи — чудово. Беріть з собою, будемо дивитись та обговорювати. Якщо немає — не біда, все одно буду радий всіх бачити. Тем для лікбезів як таких немає, бо минулого разу ні про що не домовлялись. Якщо хто-небудь має бажання і готовий про щось розказати — я буду тільки ЗА :)

Є пропозиція трохи змінити формат клубу, а саме — додати більше "життя". Як? Будемо думати на зустрічі. Не пропустіть.

2009-05-25

Як зробити хорошу фотографію?

— Чому іноді в мене виходять непогані фотографії, а інколи просто жахливі?
— Що такого знають професіонали, що дозволяє їм робити справжні витвори фотомистецтва?
— Чи є секрет в тому як зробити гарну фотографію?

Мабуть кожна людина, яка тримала в руках фотоапарат задавала собі ці питання. І це вже протягом останніх 100-150 років. Проте чіткої відповіді досі не існує. Що ж, спробуємо розібратись чи існує взагалі рецепт або алгоритм, який може допомогти людині з фотоапаратом зробити власний шедевр.

Один з найвидатніших фотографів 20-го століття, Робер Дуано, якось сказав: "Якби я знав, як зробити хорошу фотографію, я робив би їх весь час". Але більшість сьогоднішніх фотографів-початківців всілякі "дурниці" від майстрів не читають, а замість цього біжать до найближчої (або найкрутішої — жодної різниці немає) фотошколи. Вони готові платити чесно зароблені гроші та слухати людей, набагато менш досвідчених, ніж той самий Дуано. Чи є в цьому логіка? Певно що є: як і в багатьох інших видах бізнесу більш розумні люди заробляють на менш розумних, використовуючи слабкі сторони останніх, в даному випадку — лінь і небажання думати своєю головою. Але фотошколи — це тема для окремої розмови.

Повернемося до головного питання цієї статті — "Як навчитись робити хороші фотографії?" Спочатку потрібно визначити, що ж таке є "хороша фотографія". Якщо для Вас — це красива картинка з чудовим кошеням або квіточками або заходом сонця над морем, якою ви із задоволенням поділитесь із друзями — то далі, мабуть, можна не читати.

Я переконаний, що "хороше фото" — це, перш за все, фото розумне. Тобто таке, що змушує глядача зупинитись і замислитись. І тим фотографія краще, чим більше людей вона вражає. Все просто. А що саме зображено — насправді не має жодного значення, хоч би і ті самі кошенята.

1. Ідея

Перш за все, в вашій фотороботі має бути ідея
. Більше того, вона має бути у вас ще до моменту натискання на кнопку спуску. Якщо дивлячись на свій кадр ви не можете згадати, що саме хотіли сказати, яку ідею донести до глядача — можна сміливо його відправляти на смітник. Або заносити до власного архіву, це як більше подобається. В будь-якому разі шансів на те, що з цього вийде хороша фоторобота майже немає.

Іноді, правду кажучи, буває і так, що лише набагато пізніше, вдома, дивлячись на свій незрозумілий, "сирий" кадр, граючись із варіантами його технічної обробки, раптово знаходиться щось нове, цікаве, непомічене під час зйомки. Але це виняток, а не правило. І в 99% випадків безідейне фото вже нічим не врятувати.

Для того, щоб зробити розумне фото, вам потрібна яскрава ідея. А якість ваших ідей залежить від рівня вашого ж інтелектуального розвитку, життєвого досвіду та кола інтересів. Висновки, я думаю, кожний зробить сам.

2. Мова

Друга (хоча й дуже важлива, але все-таки друга) обов'язкова умова існування хорошої фотографії — ідея має бути передана зрозумілою для глядача мовою. Для цього потрібно знати закони сприйняття та мислення людей, їх загальні асоціації; вміти використовувати закони композиції — розуміти як саме побудувати зображення в кадрі, щоб передати той чи інший настрій.

Як навчитись фотографічній мові? Насправді ніяких секретів тут немає. Перш за все, потрібно виховувати свій художній смак — ходити в музеї образотворчого мистецтва, дивитись на роботи великих фотографів, художників, скульпторів; відвідувати фотовиставки, шукати роботи найкращих фотографів світу в мережі Інтернет, читати літературу з психології людини та історії мистецтва, спілкуватись з тими, хто на цьому розуміється, запам'ятовувати, думати, аналізувати. А потім намагатись повторити все побачене в своїх власних фотороботах. Іншого шляху не існує, навіть якщо у вас є талант і смак від народження.

3. Техніка

Зрозуміло, що навіть геніальну ідею, для якої ви знайшли найкращій спосіб візуалізації, можна звести на нівець банальною невідповідністю техніки або ж невмінням її використовувати. Отже, на третьому за важливістю місці стоїть технічна сторона процесу фотографування. Це означає, що для створення хорошої фотографії необхідно досконало знати всі можливості і налаштування вашого фотоапарату — що до чого, і що нащо впливає, який результат ви отримаєте в тому чи іншому випадку.

До речі, одна із найпоширеніших помилок — новачки купують максимально наворочену фототехніку, на яку вистачає грошей, а потім ніколи не використовують її можливостей навіть на 30%. При цьому весь час забувають, що знімає людина, а не техніка. І фотоапарат — це лише інструмент, який має бути відповідним, як вашим задачам, так і вашому вмінню.

Крім того, вам можуть знадобитись специфічні знання з оптики та фізики світла, вміння проявки плівки, ручного друку, сканування, калібровки монітору та принтеру, цифрової обробки "в фотошопі"... Дуже часто саме "правильність" обробки, технічне вміння підкреслити головну ідею, визначає професійність готової фотографії.

Техніці можна і потрібно навчатись — самому, в хорошій фотошколі, в фотоклубі, спілкуючись із колегами, або піти помічником до визнаного фотомайстра. Але пам'ятайте, що все це — не є головним. Так, можна спотворити яскраву ідею поганою технікою, але якщо немає ідеї — ніяка техніка вам не допоможе.

4. Презентація

Лише зараз, на початку 21-го століття, в Україні почали розуміти важливість не тільки досягнення якісного результату, але й вміння "продати" його. Зробити хорошу фотографію — це дуже добре і справді дуже складно, але цього, все одно, замало. Потрібно ще вміти презентувати її для публіки. В правильний час і в правильному місці. Так чи інакше, але контекст, в якому ви представляєте ваші фотороботи грає дуже велику роль. І хоча прямого відношення до процесу фотографування або обробки презентація вже не має, все ж таки саме на ній закінчується шлях від виникнення ідеї до її представлення на суд глядачеві.

Неймовірна кількість чудових фотографій лежить в домашніх архівах їх авторів нікому невідомими. Вони помирають не народившись саме через невміння фотографів правильно їх представити. Від цього втрачають всі: сам фотограф — він залишається без гонорарів і визнання, публіка — в неї просто немає шансу побачити нові витвори фотографічного мистецтва, людство в цілому — через те, що ще один Картье-Брессон або Ріфеншталь потихеньку спивається, працюючи інженером на заводі або менеджером середньої ланки в якомусь там офісі..

Саме тому я переконаний що, фотограф має вміти презентувати свої роботи — правильно відбирати та оформляти фотографії на конкурси та виставки, для продажу через фотостокові сайти або фотоагенції. Саме тому я включив цей пункт до "рецепту виготовлення хорошої фотографії", хоча і поставив його на останнє четверте місце.


Ось ми і отримали універсальну формулу із створення фотошедеврів для будь-якого рівня підготовки фотографа: хороша фотографія = яскрава ідея + зрозуміла мова її візуалізації + правильна техніка та обробка + вміння презентувати результат. Все дуже просто. Залишилось лише втілити в життя ;)

Буду радий почути ваші відгуки, питання, будь-які думки з приводу прочитаного в коментарях до статті.

Що ще можна почитати: "А чи є тобі що нового сказати світу?", "Про художню свідомість", "Що робить, якщо ти маєш, що сказати, але не знаєш як?", "Мова фотографії"

2009-05-21

Колаж-монтаж або як сфотографувати те, чого не існує

Після невеликої паузи, що була на травневі свята, я вирішив продовжити серію перекладів українською мовою статей та уроків відомих фотографів світу. Нагадаю, що першими в цій серії є "Уроки на тему фотографічного" Олександра Ляпіна, відомого на теренах фото-інтернету також під псевдо Андрій Текіла. Але відтепер уроки будуть з'являтись трохи повільніше — не щодня, а щотижня. Зроблено це для того, щоб "залишити місця" для інших матеріалів, і блоґ "Просвіт-фото" не перетворився на суцільну збірку цитувань. Отже, відсьогодні у вас буде можливість ознайомитись із перекладом нової статті один раз на тиждень — щочетверга.

Але повернемося до фотомистецтва..

З тих самих пір як фотографія з'явилась і стала доступною не вщухають бійки навколо простого питання: чи вважати змонтовану фотороботу — колаж — справжньою фотографією? Одні кажуть, що мета фотографа є збереження миттєвостей сьогодення для майбутнього і чесність понад усе; інші відповідають, що фотографія вже давно стала мистецтвом, а найголовніше в мистецтві — висловлювання авторських ідей, самовираження та вплив на глядача, і абсолютно не важливо як саме це реалізовується...

От саме про все це і буде сьогоднішній урок:
Урок 10. Колаж-монтаж.

Загалом, монтаж для якогось принципово чистого фоторепортера — це як серпом по колінах. Але для фотохудожника з уявою а-la Леонардо — це як стакан бальзаму для благоденствування його творчої душі та, як наслідок, запаморочливого кайфу для нього особисто.

Приведемо для очищення совісті хоч би Родченко або Моголі, Філю Халсмана або Флоріс Мішел, Герберта Бауера або Бутиріна з Михайлівським, або інших "пацанів від фото", не пальцем роблених. Були і є класні фотографи, чиї колажі і монтажі зараз продаються за нормальні гроші на аукціонах. Правда, самим хлопцям від цього не холодно і не жарко, ну, тим, які вже в райських кущах ангелів фоткают і "колажують".

Але головне питання: навіщо взагалі цим займатися? Тут на вас чекає приємний сюрприз — адже все просто як два пальці в проявник умочити. Нескінченність світу ідей та всеосяжна суть справжніх художніх образів разом породжують такі художні об'єкти, що не вміщаються в мізках і в природі під об'єктив в чистому вигляді не потрапляють. А реальність ця в голові є і проситься на площину.

Це схоже на живопис або графіку, але фішка в тому, що результат складатись буде винятково з реальних шматків. Як свого часу казав польський американець Горовіц: творець ліпить новий простір. Мовляв, радість небаченого перетворює тебе "на, з, під, над", і ти здатний не тільки просто ловити, але й створювати власні паралельності, зухвалі в своїй протилежності реальностям, але глибокі і правильні, по суті — породження не об'єктиву, а, якщо завгодно, "суб'єктиву".

Мета колажа — встановити нерівність і примусити зображення грати у власну гру. Фотограф-колажіст схожий на шахіста, він зобов'язаний виграти у глядача і колег-традиціоналістів. Чим більш ті зляться, тим більше вдалася гра, тим більше "суб'єктив" активніший і сильніший за об'єктив, тим більше радості від усвідомлювання нескінченної низки схожості без твердження.

Радість колажу — у відсутності відповідальності, але в примусовому створенні певного стану. Колаж відокремлює схожість від подібності, полювання від мислення. Колаж означає єднання таланту споглядати з творчим конструктивізмом. Колаж розвиває здатність відчувати композицію, знаходити її підсвідомо, не замислюючись.

Колаж — це створення постійної альтернативи самому собі, і тому він — як гантель для культуриста: весь час бадьорить і дратує свідомість маніакальністю альтернативного підходу. Колаж — це нахабство і можливість зради, це акт вандалізму і творіння. До речі, кіно — це суцільний колаж-монтаж. І це мистецтво. Колаж — це подібність повторення ваших відображених в пам'яті відбитків.

Фотограф, який не вміє робити колажі і монтаж — не уміє багато чого. Картьє-Брессон теж сидів з ножицями і дуже соромиться цього до цих пір. Тому що колаж в нього виходив краще, ніж фотографія в чистому виді.
Іноді, як от і в цьому уроці, Ляпін каже правильні речі, але дуже закрученою мовою. Я, чесно виконуючи роль перекладача, намагаюсь передати авторський стиль викладення, але не впевнений, що це дійсно потрібно. Отже, питання до Вас, шановні читачі, чи варто точно передавати мову автора, чи може заради кращого сприйняття варто її спрощувати, наближати до загальнолюдської та більш зрозумілої?

Попередній урок (№9): "Мова фотографії"
Наступний урок (№11): "Істина в фотографії"

А що є фотографія для вас? Що ближче та зрозуміліше? Максимально документальне відображення реальності чи створення своїх власних світів заради власної ж творчої реалізації?

2009-05-20

«Киевская ФОТОЯРМАРКА» 2009: программа мероприятий

«Киевская ФОТОЯРМАРКА» 2009: программа мероприятий

«Киевская ФОТОЯРМАРКА» представляет программу мероприятий 2009 года.

Дата проведения: 04 - 07 июня 2009 г, МВЦ (Броварской пр., 15)
Организаторы: ITE, Premier Expo, ИВЦ РЕАЛ, Гильдия рекламных фотографов.

04 июня, четверг
13:00 E-PHOTO (конференц-зал): Фотокниги – бизнес под ключ.

14:00-15:00 ПРОФОТО (конференц-зал): В.Крей (Украина). Работа со студийным светом. Одиночный и групповой портрет.

16:00 SANYO (конференц-зал): Видеокамеры Sanyo. Новые модели – новые возможности. Новинки 2009.

17:00 МАСТЕР-КЛАСС (подиум в выставочном зале): В.Крей (Украина). Взаимодействие модели и фотографа. Экспресс-подготовка. Эмоциональная атмосфера. Управление словом.

18:00 ФЕСТИВАЛЬ ФОТОКЛУБОВ УКРАИНЫ (конференц-зал): Круглый стол с руководителями фотоклубов.

05 июня, пятница
11:00-12:00 Worldwide Manufacturing E.D. (конференц-зал): Новая продукция WWM для струйной печати.

13:00 Adobe Systems (конференц-зал): Новые возможности Photoshop CS4 для людей творческих профессий.

14:00 МАСТЕР-КЛАСС (подиум в выставочном зале): А. Ктитарчук (Украина). Бизнес и фотография.

14:00 ИНТЕРФОТО (конференц-зал): Студийный свет - выбор компонентов.

15:00- 16:00 ПРОФОТО (конференц-зал): В. Крей (Украина). Маркетинг начинающего коммерческого фотографа и секреты его успешного промоушена. Как заработать в кризис.

17:00 Киевская Школа Фотографии (конференц-зал): В. Докторов (Украина). Композиция в фотографии.

17:00 МАСТЕР-КЛАСС (подиум в выставочном зале): С. Романов (Россия). Фотосъемка обнаженной натуры и художественная ретушь.

06 июня, суббота 12:00
Corel (конференц-зал): Corel Paint Shop Pro: редактируем фото - быстро, качественно и просто!

13:00- 14:00 ПРОФОТО (конференц-зал): В. Крей (Украина). Предметная съемка. Общие аспекты технологии съемки. Обзорное занятие.

14:00 Церемония награждения победителей фотоконкурса «Action Photo» (на стенде компании E-PHOTO).

15:00 ИНТЕРФОТО (конференц-зал): Фотокнига - от идеи до создания.

16:00 Церемония награждения победителей фотоконкурса «Один месяц – один шедевр» (возле экспозиции фоторабот).

17:00 Киевская Школа Фотографии (конференц-зал): О. Бадьо и К. Сова (Украина). Съемка портфолио в студии.

17:00 МАСТЕР-КЛАСС (подиум в выставочном зале): А. Бисинбаев (Россия). Мода, фотография, театр.

07 июня, воскресенье
11:00 - 14:00 МАСТЕР-КЛАСС (конференц-зал): А. Турцевич (Украина). Схемы освещения в фотографии.

13:00 Церемония награждения победителей фотоконкурса «Альтернативы» (на стенде компании ALPHA MEDIA GROUP).

14:00 МАСТЕР-КЛАСС (подиум в выставочном зале): А. Ефремов (Россия). Конвертация RAW-файлов и съёмка в HDR.

14:00 Церемония награждения победителей фотоконкурса «КУРЬЕЗЫ НАШЕГО ПАРКА» (на стенде еженедельника «ТВ-ПАРК»).


Подробнее о выставке на сайте: www.photofair.com.ua

UPD:
Враження від першого дня роботи київського фотоярмарку.

Фотограф Зак Голд (Zach Gold)

Зак Голд (Zach Gold) — це сучасний американський модний фотограф та дизайнер. Заробляє він тим, що знімає для світу моди і реклами. Крім того, працював з такими відомими особистостями як Девід Бекхем, Іґґі Поп, Девід Боуі.

Але найбільше мені сподобалась серія його фотографій під назвою "Action / Motion 1". На них чудово передані динаміка і рух, при цьому все дуже чітко — немає жодного розмитого об'єкту.


Приклади робіт Зака Голда не проблема знайти в інтернеті. Ось, наприклад, його офіційний сайт - http://www.zachgold.com/. А для тих, хто хоче подивитись багато фотографій Зака на одній єдиній сторінці та ще й мати можливіть зберегти їх собі на пам'ять, може стати у нагоді це посилання: [Фотограф Zach Gold]. Але "важить" ця сторінка із 71 фотографією цілих 14.68Mb, отже якщо у вас інет повільний і небезкоштовний — майте це на увазі ;)

2009-05-19

Виставка "Світло й тінь 2009" у Львові

В Україні проходять декілька великих міжнародних фотоконкурсів під егідою FIAP (міжнародна федерація фотомистецтва при ЮНЕСКО). Один з таких конкурсів — львівський фотосалон "Світло й тінь". Цього року конкурс вже закінчився, але виставки фотографій-переможців ще не було.

Отже, для всіх, хто цікавиться фотографією, є чудова нагода на початку літа відвідати Львів — в суботу, 6 червня 2009 року в фотогалереї В. Пилип’юка "Світло й тінь" (вул. Стецька, 3а) будуть представлені найкращі роботи фотоконкурсу. А подивитись, я впевнений, буде на що — цього року участь в фотосалоні приймали майже 400 учасників з 39 країн світу, які представили близько 2900 своїх робіт в трьох номінаціях: екстремальні види спорту, надзвичайні ситуації та гумор у фотографії. До речі, всі призи в останній номінації виграли українські фотографи :)

200 найкращіх фотографів світу 20 століття

Є в Лондонському районі Челсі така собі Галерея мистецтв Саатчі (Saatchi Gallery). Доволі відома та впливова, треба зауважити. Заснована вона ще у далекому 1985 році. І за час існування в в цій галереї виставлялись, в тому числі, такі фотографи як Енді Уорхол, Даміен Херст, Андреас Гурскі та наш співвітчизник Борис Міхайлов.

Але не це є головне. Насправді, мені дуже сподобався проект, який проводить галерея Саатчі: "The Times Top 200 Artists of the 20th Century to Now" (200 найкращіх творчих особистостей з початку 20 століття й до сьогодення). Правила — дуже прості. Відвідувачів галереї просили проголосувати за найбільш впливових з їх точки зору художників, фотографів та скульпторів. Після того, як набралось больше 1 000 000 голосів, було зроблено та розміщено на сайті галереї алфавітний список з 300 накращіх. Імена насправді вражають: Ансель Адамс, Діана Арбус, Річард Аведон, Олександр Архіпенко... І це лише з тих, чиї прізвища починаються на літеру "А".

Далі — інтернет голусування. За його результатами 25 травня цього року будуть визначені найкращі 200. Тобто ми ще маємо трохи часу, щоб вплинути на результати ;) А для того, щоб люди знали за кого віддавати свої голоси, кожне ім'я в списку зроблено лінком, який веде до персонального сайту митця, на якому, звісно ж, є його роботи.

Таким чином, одна із найвідоміших галерей мистецтв світу пропонує нам дізнатись імена найкращих фотохудожників і дає можливість на власні очі подивитись яким було візуальне мистецтво на протязі 20-го та на початку 21-го століть. Хіба ж це не чудово? :)

UPD:
Ідея рейтингу від галереї "Саатчі", а також зацікавленість відвідувачів до нього, надихнули мене на створення власного списку найкращих фотографів світу всіх часів та народів за версією фотоклубу "Просвіт" та читачів блоґу. Складання цього списку продовжуватиметься до 30 листопада 2009 року, після цього, з 1 по 31 грудня 2009 року у всіх відвідувачів блоґу фотоклубу "Просвіт" буде можливість проголосувати за своїх улюблених фотографів.
Цей проект є абсолютно відкритим для всіх — приєднуйтесь!

2009-05-18

Зустріч фото клубу "Просвіт" 2009-05-19

В мене є чудова новина: нарешті, всі учасники клубу повернулись додому — хто з Криму, хто з Європи, хто з західної України :) Отже, завтра, у вівторок, 19 травня 2009 року, на черговій зустрічі фотоклубу "Просвіт" в трепезній "Академія", що на Контрактовій площі, будемо ділитись враженнями від того, як провели травневі свята. Ніяких заумних лекцій про те, що всі знають ;) — лише купа позитиву та радість від зустрічі!

Я щиро скучив за всіма Вами і маю надію що це взаємно :) Отже, приходьте всі — впевнений, що буде весело та цікаво!

Результати фотопленеру в Рівному

Команда фотоклуба "Просвіт" повернулась додому із міста Рівне, в якому проходив Другий Міжнародний фотопленер "Рівне. На європейських перехрестях. Весна 2009". Купа вражень, гігабайти фотографій, заряд позитивного настрою, знайомство з новими цікавими людьми — все це ми привезли додому і будемо щиро цим ділитися з вами, переживати, перетравлювати, обробляти, думати і, звісно, хотіти знов поїхати в гості до волинських фотографів.

І хоча нас, "просвітян", було всього двоє, я впевнений, що ми зможемо гідно представити наш клуб на фотовиставці по результах цього пленеру, яка буде проходити у Рівному в серпні, як раз під час святкування Дня міста. Крім того, щось мені підказує, що в майбутньому наш фотоклуб буде із задоволенням приймати участь у подібних міжнародних та міжклубних пленерах, і кількість "наших" учасників буде значно більшою ;)

Ті, хто хочуть почути детальний розказ про те що і як саме відбувалося цими віхідними в Рівному, Острозі та Кременці, а також подивитись відзняті фотографії приходьте завтра на чергову зустріч фотоклубу "Просвіт" :)

2009-05-17

Сайт про біографіі та кращі фотографіі найвідоміших фотографів світу

Тілько що натрапив на хороший сайт про біографіі та кращі фотографіі найвідоміших фотографів світу
Отже користуймося ;)

Квітневий Європейський пленер

Всім привіт! Я повернувся на батьківщину.

Як ви мабуть знаєте мене по роботі на 4 дні послали в Рим на Воркшоп. І я використав цю можливість щоб трішечки по-подорожувати та проїхався по Польщі і Італіі.
Було побачено дуже багато дуже цікавих :) речей, будівль, людей, а також живопису та фотографій. Також мені пощастило відвідати Фестиваль Арт Фотографіі у Варшаві, з якого я привіз 2 товстенних каталоги з фотками польських арт і не арт фотографів. Мені здається, що було б цікаво разом подивитись ці фотографіі на наступній зустрічі, висловити свою думку, критику, а може ще й набратися натхнення. І якщо комусь буде цікавим я міг би розповісти трішечки про всю цю подорож, показати деякі із зроблених фотографій під акомпанемент італійського білого вина ;)
Докладніше про подорож та свої свіжі враження я намагався викласти у своєму свіже-створеному блозі.

Маршрут по Європі Квітень 2009:

02 - Вылет
WU 941 Киев - Краков
автобусом от аэропорта в Краков

02- 05 Krakow в хостеле - Ars Hostel & Bar
Address: Koletek 7 Street, Krakow, 31-069, Poland

05 - Затем опять в аэропорт и W6 135
05 май 2009 19:00 ---- 05. май 2009 20:45 в аэропорт Bergamo-Milan

05-06 MILANO - Sweet Hostel
Address: Viale Monza 111, Milan, 20127, Italy

06-07-08 Venice - Hostel L'Imbarcadero
Santa Croce, 1268, (Calle Zen), Venice, 30135, Italy

08-10 - Florence - The Old Bridge Student Hostel.
Address: Piazza St. Stefano #1, 3rd floor, Florence, Italy, 50122, Italy

10-14 Rome там в отеле от Орги
14 Flight W6 446 - Rome Fiumicino - 15:25 ------- Warsaw 17:55 там

14-16 Warsaw - Okidoki Hostel.
Address: Plac Dabrowskiego 3, Marszalkowska and Swietokrzyska corner, Warsaw, Poland

16 - обратно Krarow - Kiev: WU 942 16 Мая 21:10 , прилёт 2009 23:35

2009-05-13

"Обрезание" сообщений в блоге

Я тут нашёл статейку о том как скрывать большие сообщения в блоге, я проверил у себя - отлично работает. Но есть тонкость без которой неполучится найти правильное место для кода. Мне кажеться это будет полезно и этому блогу :)

Итак, логинимся на Блоггер >> Панель инструментов >> Макет >> Изменить HTML >> СТАВИМ Галочку "Расширить шаблоны виджета" - без этого никак >> Делаем бэкапчик

Ищем data:post.body и заменяем его на код приведенный тут


< b:if cond='data:blog.pageType == "item"'>
< style>.fullpost{display:inline;}< /style>
< p>< data:post.body/>< /p>
< b:else/>
< style>.fullpost{display:none;}< /style>
< data:post.body/>
< b:if cond='data:blog.pageType != "item"'>< br/>
< a expr:href='data:post.url'>Read more...< /a>
< /b:if>
< /b:if>
Затем в теле сообщения заключаем в такой вот код в ту часть сообщения, которую хотим скрыть: < span class="fullpost">скрываемая часть сообщения < \span>.

Поточні фотовиставки

Якось так сталось, що я перестав слідкувати за фотовиставками, що зараз відбуваються в Києві. Але з'явилось трохи часу, я згадав про те, що давно вже нікуди не ходив.. Вирішив дізнатись, що ж є зараз цікавого і.. Виявилось, що на цьому тижні закінчуються цілих 6 дуже цікавих, як на мене заходів:
  1. Сьогодні, 13 травня 2009 року, закінчується фотовиставка киівського фотографічного товариства "Фотографія. Срібне століття" в галереї "Печерська".
  2. В галереї "Ірена" — сьогодні останній день виставки Євгена Волгіна "Інша грань" .
  3. Завтра, в четвер, останній день показу фотовиставки "Україна. Країна для кожного" в галереї "Боттега" на Михайлівській.
  4. В цю п'ятницю, 15 травня, закінчує свою дію виставка Ігоря Гайдая "Сім'ї України", що проходить в його власній майстерні на Прорізній.
  5. В неділю — останній день показу фотовиставки емульсіографій Юрія Ковальчика "Синдром Невагомості" в Мистецькому Арсеналі.
  6. Також в неділю закінчується фотовиставка "Білоруська витримка, 30' ", що прходить в галереї "РА" в рамках фестивалю "Білоруська Весна 2009".
Отже, всім, кому цікаво, та є час — запрошую. Не пропустіть ;)

Крім того, нагадую про дуже корисний сайт — www.fotokiev.info — на якому завжди є повна інформація, щодо поточних фотовиставок Києва.

Добродійний фотоконкурс "Я житиму заради..."

Зовсім небагато часу залишилось для того, щоб прийняти участь у добродійному фотоконкурсі "Я житиму заради...". Особисто мені дуже сподобався вступний текст до цього конкурсу:
Потік днів відносить нас в повсякденність. Чи задаємо ми собі просте запитання: для чого все це? Для чого ми народилися, живемо і до чого прагнемо? Що є найважливішим і ціннішим? За що ми боремося щодня: словом, дією, думкою? Люди вчаться, працюють, спілкуються заради чогось.., удосконалюються заради чогось.., йдуть і повертаються заради.., виліковуються і виживають заради. Для кожного з нас ці три крапки мають своє значення. Хочеться тільки вірити, що це «щось» — добро, в будь-якому його прояві. Адже чим вище мета людини, тим вищі його діяння, тим краще і сама людина. Що робить щасливими, необхідними, бажаними саме Вас? Воно гідне бути?.. Значить Ви житимете заради...
А ось коротка інформація про сам фотоконкурс:
З 29 травня по 18 квітня 2009 року Ротаракт клуб «Київ-Центр» і Фото Life (телеканал Ситі) оголошують конкурс серед фотолюбителів і професіоналів Києва і України на кращу фотороботу проекту «Я житиму заради...» Мета проекту: привертання уваги відвідувачів виставки до позитивних сторін оточуючого світу навіть в найнесприятливіших умовах і життєвих ситуаціях.

Всі фотороботи будуть виставлені на дитячому фестивалі «Назустріч мрії», в Києво-могилянська академії, боулінг-клубе «Хамелеон», Дитячій клінічній лікарні №3 Соломенського району м. Києва і Соломенськой районної міської адміністрації м. Києва, театрі «Колесо». У кожному з виставкових залів проходитиме голосування за кращу фотографію.
Повну інформацію, в тому числі умови участі можна прочитати на офіційній сторінці фотоконкурсу.

Фотопленер в Рівному - "Рівне. На європейських перехрестях. Весна 2009"

Цими вихідними у місті Рівне відбудеться 2 Міжнародний фотопленер "Рівне. На європейських перехрестях. Весна 2009" за участі фотографів з України та Польщі. На пафосну назву уваги можна не звертати — я так розумію, що це все задля рівненьської облдержадміністрації, яка підтримує цей фотопленер ;) Отже, я збираюсь їхати, якщо вам теж цікаво — не соромтесь, приєднуйтесь.

Тема пленеру — "засобами фотомистецтва відображувати мальовничість та своєрідність краю, розмаїття архітектури та побут людей". Це з офіційного пресрелізу (PDF). А простіше кажучи, це буде фото-тусня на 4 дні з можливістю познайомитись з фотографами, поспілкуватись, подивитись роботи інших та показати свої. Плюс можливість познімати в самому Рівному, а ще в Острозі, Дубно, Межиріччі..

Офіційний девіз цього фотографічного заходу — мистецькі сессії на свіжому повітрі, свобода творчості поза впливом повсякденної рутини. Починається все завтра, в четвер, 14-го травня 2009 року о 16-00, і продовжиться до 9 ранку понеділка, 18 травня. Але, насправді, все не так жорстко і можна приїхати в п'ятницю та повернутись у неділю. Повна програма фотопленеру в форматі пдф. Або взагалі приїхати як хто зможе.

Щодо бюджету поїздки — все більш ніж демократично. Захід не є комерційним, тому організатори нічого не заробляють. Ніякого внеску немає. Вартість готелю — 220 грн за двомісний номер та 120 за тримісний (ціна за номер!!). Харчування — приблизно 25 грн на людину за 1 раз. Транспорт — маршрутка до Рівного приблизно 50 грн в одну сторону. Забезпечення транспортом на місці буде, і теж по дуже демократичним цінам.

Якщо цікаво, або є питання — прошу відписатись в коментарях. В мене є телефон організатора. Про все можна дізнатись. Дедлайн до якого треба вирішити — 10 ранку в четвер, тобто завтра. Хотілось би знайти серед нас таких, які зможуть підірватись і поїхати ;)

2009-05-12

Про роботу і свідомість

Ще раз перечитав пост про говнографію, який опублікував Макс. Хроший текст. Правильний. Але чужий. І це наштовхнуло мене на одну очевидну думку, яка чомусь зовсім не така популярна, як хотілось.
Отже. Крос-пост чужих матеріалів, навіть якщо вони є надзвичайно цікавими, не створює будь-якої додаткової вартості (нехай мене пробачать ті, хто чує це словосполучення кожень день по 150 разів і вже ненавидять його всією душею). Але інет переповнений дублікатами інформації, часто навіть без посилань на першоджерело. Який в цьому сенс? Жодного. І це дратує.. Особливо це актуально для блогів, яких зараз розвелось до біса, як і фотографів, до речі :) Все що робить "автор" — це тисне кілька кнопок: "Скопіювати", "Створити новий пост", "Вставити", "Опублікувати". Може, навіть, і не читаючи всього тексту..

Іноді, дійсно саме підбірка матеріалів із різних джерел на задану тему може буть дуже корисною та цікавою за рахунок продуманого підбирання. Іноді, переклад унікального матеріалу з хінді на українську може зробити його доступним для тої частини україномовних громадян, які не володіють вільно хінді, або ж просто хочуть мати можливість читати рідною мовою. Іноді, уважне прочитання навіть дуже посереднього чужого матеріалу на 10 тис знаків може надихнути поділитись ним з іншими, але попередньо скоротивши до 500 знаків і зробивши з нього цукерку. А для тих, хто має багато часу і хоче прочитати "повну версію" — завжди можна залишити посилання. Іноді...

Я впевнений, що кожен може продовжити цей перелік. Варіантів — безліч. Єдине, що всіх їх поєднує — це хоч якась робота, яку виконує людина з чужим текстом. Більш того, свідома робота. Задля досягнення певного результату. Свідомо. І це важливо. Звичайно, що ще дуже багато залежить від досвіду, таланту, натхнення.. Але без факту свідомої роботи всі ці речі не мають аж ніякого сенсу.

І ця саме ця робота створює щось нове, ту саму "додану вартість", на яку моляться західні бізнесмени. А свідомість уможливлює створення не просто нового, але й унікального, цікавого та корисного для суспільства.

Все це зовсім не означає, що не треба ділитись цікавими знахідками з оточуючим світом. Навпаки, треба! Пишіть, цитуйте, посилайтеся. Але ж робить це від душі. І свідомо ;) Так, щоб вашу роботу ніколи в житті не можна було переплутати ні з чиєю іншою.
От така проста думка. Цікаво, чи вона лише моя?

Зустріч фото клубу "Просвіт" 2009-05-12

Вітаю всіх з минулими травневими святами та сподіваюсь, що всі гарно відпочили і мають величезну купу нових цікавих фотографій. Сьогодні вівторок, отже, час зустрітися та поділитись враженнями та планами на майбутнє.

Чекаю на всіх, хто встиг повернутись до Києва зі своїх мандрівок сьогодні о 7 вечора в трапезній "Академія" на Контрактовій площі. Вона знаходиться в будівлі Могілянської академії, прямо напроти пам'ятника Сковороді.

2009-05-04

Мова фотографії

На самому початку серії уроків від Олександра Ляпіна ми вже говорили про деякі дуже важливі для кожного фотографа речі — про головне питання, яке потрібно собі задавати перед тим як брати фотоапарат до рук; про те, що робити, коли ти впевнений, що маєш, що сказати за допомогою фотографії, але не знаєш як саме; про художню свідомість фотографа та про те як її можна розвинути. Настав час поговорити про ще одну не менш важливу тему — про мову фотографії. Адже справжня фотокартка завжди щось розказує глядачам, намагається донести до них якусь ідею, яку закладав автор, тобто ви ;) І те, наскільки добре це виходить залежить саме від рівня тієї художньої мови, якою ви володієте.
Урок 9. Про мову фотографії.

Все це дуже цікаво. Але маю одне зауваження. Для мене цінність викладеного значно знижується понівеченою мовою, якою користується автор. Якщо розглядати мову як виразний засіб (а тоді вона нічим, по суті, не відрізняється від фотографії), таке слововживання повністю суперечить поглядам автора та порадам, що ним висловлюються.
Михайло Геллер

Цю чудову рецензію я випадково знайшов на якомусь форумі. Й вона нібито би і є введенням до наступної теми наших бесід-уроків на тему фотографічного.

Мова фотографії — це набір візуальних елементів, пов'язаних між собою всякими підлими конотациямі і денотатами, які й формують характер мови, тобто зображення. Саме цією мовою говорить автор сам до себе, дивлячись на те, що зробив із нещасними глядачами, що мали горе або щастя споглядати його душу або ж її шматок, вкладений в те, що він вважає витвором мистецтва фотографії. Так от, саме мовою, якою ви говорите в мистецтві, вимірюється ваша, так би мовити, культура. А що таке культура, я не скажу, тому що дуже нудно про це говорити. Самі, хороші мої, якось дізнаєтесь..

Так от, звичайно, чистота мови дуже важлива, але я спеціально не знаю чистого і правильного, щоб сказати вам одну просту річ: ПОРУШУЙТЕ! Порушуйте всі закони образотворчого, всі композиції, все кольорове і тематичне.
Що хочуть сказати ваші Душа і Серце, те й говорить. Але це тільки якщо ви засвоїли всі мої попередні уроки, щоб все ж таки інтелектуальна культура за вами абияк там маячила і захищала від таких чудових і правильних людей, майстрів слова і фотосправи, як Михайло, які є стовпами традиції та чистоти, на яких тримаються основи.

Приведу лише приклад капосника Врубеля, який спочатку навчився у зануди Чистякова чистоті, а вже потім став капосником. Але є великі люди, які з самого початку вірили в свою культуру і ставили її вище, не натомивши себе працею вивчати всякий смердючий академізм. Наприклад, як Шаґал або Модільяні, або у фотографії Боб Міхайлов і Андрій Чєжін (але цей більш правильний).

Мова зображення повинна бути розумною в першу чергу, а все інше — нісенітниця
. Сміливо посилайте всіх нерозуміючих в бібліотеку подалі, туди де великий фонд :-) А що ж таке "розумний", запитаєте ви. Тут все дуже просто. Розумний — це той, хто бентежить глядача думами над вічними питаннями: жити або не жити, навіщо я, хто я, звідки це я такий, що пити, що є... Порушуючи правила, ви не скоюєте злочини, а стаєте Магеланами і Колумбами, і Ґаґаріними в просуванні до нових сфер життя як втілення духу і практики.

Рекомендації:

  • Послати всіх ... заздалегідь дізнавшись, кого саме.
  • Знати, навіщо посилаєш, бо може так статись, що всіх пошлеш, а всередині тебе нічого не залишиться.
  • Якщо так сталось, то негайно звати всіх назад.
  • Робити що хочеться в рамках існуючого законодавства і порушувати його усередині себе.
  • Не захлинутися у власних "витворах", але зробити так, щоб всі, кому ви їх покажете, захлинулися в тому мистецтві, яким лизне їх мова вашого твору.
У чому сила мистецтва, брат. У мові, брат ;)
Якщо ви втомились від серйозних тем, можна почитати більш веселі уроки про те, як знімати котів, або портрети, або пейзажі, а також суперстьобний але правдивий урок про те, як і що саме потрібно фотографувати, щоб стати зіркою.

Попередній урок (№8): "Пейзаж"

А чи вірите ви в існування якоїсь особливої фотографічної мови? Якщо так, то мова якого з фотографів вам найближча та найцікавіша?

Говнография

Ты не умеешь фотографировать, и тебе лень этому учиться? А вкусить вкус славы и почивать на лаврах почёта хочется уже сейчас? Ура! Значит, говнография – твой выбор!

Выйти из уютной гавани фиксатора совместного времяпровождения «а-ля фотофайл.ру» в бурные воды «мэтра жж в искусстве говнографии» легко. Половину успеха обеспечит фильтр «повышение резкости» в программе Photoshop. Вторая половина состоит в донесении до общественности идей превосходства своего творчества. Методы донесения мы и рассмотрим ниже более подробно.

Великая цель говнографии — получить как можно больше положительных комментариев, при этом отфильтровать все отрицательные. Разумеется, это нигде прямо не заявляется и даже отрицается.

Положительные отзывы.
Любая ваша фотография хороша просто по определению. Гениальность всех прочих фотографий определяется двумя факторами. Во-первых, если фотографию сделал общепризнанный мастер, то она, безусловно, гениальна. Становится она такой ровно в тот момент, когда под снимком появляется подпись.

Гениальность других фотографий можно измерить побитовым сравнением с вашими работами (вариант — с работами мэтра). Чем больше различий, тем меньше гениальность.

Итак, еще раз. Поймите в первую очередь для себя: снимали Вы, значит это уже хорошо. Если бы другой человек снял такую же работу, то даже будучи идентичной пиксель в пиксель она не содержала бы и десятого духа гениальности, который вы вложили в неё, и который присутствует незримо.

Для начала положительные отзывы будут оставлять Ваши друзья и знакомые. Поэтому чаще фотографируйте (и публикуйте) их портреты. Людям свойственно с любовью смотреть на самые плохие фотографии тех моментов, где им было хорошо. Со временем к ним подключится и другая аудитория, например лица противоположного пола, которым вы показались симпатичны.

Неплохо работает старинная тактика «Петушка и Кукух»: Сделайте пару комплиментов в журнал какой-нибудь девушки, с большой вероятностью ей понравится ваше творчество. Автору женского пола следует намекнуть на мужественность её зрителей. В сочетании с юзерпиком «Мисс плейбой — май 1994» (Не беда, что вы не слишком на похожи на Шае Маркс, гораздо важнее что внутри себя вы такая!), это творит великолепные результаты.
Впоследствии можно воспользоваться тактикой «Кто похвалит меня лучше всех, получит сладкую конфету!».

Отрицательные отзывы
Рассмотрим основные ответы недоброжелателям, позволяющие сделать из критика кретина.

1. «Вы хотели снять ровно то, что получилось». Вы проснулись утром, в обговорённое ранее время оказались в предварительно назначенном месте. В нужный момент вы навели камеру и нажали кнопку «спуск». Вы получили задуманный снимок и опубликовали его.

Зритель думает, что в кадре есть лишние предметы, фотография пересвечена, композиция неверна? Он ошибается. Всё, до последней детали, именно так и было задумано. Зритель думает, что вы стремились снять хорошо. Нет, вы стремились снять говнографию.

2. «Кому не нравится, могут идти вон». Иными словами, тут приняты положительные оценки. Отметим, что эта формула исключительно популярна среди пользователей как ответ на любую критику вообще. Впрочем, чтобы не быть уличённым в нелюбви к критике можно следовать следующему пункту.

3. «Критика должна быть конструктивной! Умеешь лучше — скажи как!» Чтобы превратить поле говна в ящик конфет следует убрать всё говно, построить на его месте шоколадную фабрику и наладить выпуск продукции. Большинство людей хотя и отличат говно от шоколада, но понимает методы изготовления последнего лишь интуитивно и начинает рекомендации с первого пункта. Реплику «Легче переснять» не назовёшь конструктивным советом, а любые конкретные претензии к снимку легко снимаются пунктом номер один.

4. «Это снимок сделан без претензии на художественность». Один-два человека обязательно восхитятся вашим творением, подчеркнув что гениальные вещи вы способны делать просто так, нечаянно. Для въедливых критиков написано: без претензий.

Что снимать.
Для начала приведём небольшой список проверенных временем сюжетов говнографии:

1. Церковь.
2. Цветы.
3. Котята. Ой, пуси! ПУСИ!
4. Фотография чего угодно сквозь стекло в капельках дождя.
5. Закаты на водоёмах с отражением солнца в воде.

Если у человека возникла критика по поводу фотографий с этими сюжетами, смело переносите его мнение на объект съёмки. Критикующий церкви — бездуховная и пустая личность. Критикующий цветы не понимает самого идеала красоты — что с ним, убогим, спорить? Людей, не любящих котят (они же милые пуси! ПУСИ!), следует изолировать от общества. Критикующие последние две темы не понимают настоящей романтики и не умеют оригинально смотреть на мир.

Чем снимать.
Один из выгодных ходов говнографии — съёмка на плёнку. Поясните, что «цифра безжизненна, вроде всё правильно, но чего-то не хватает… Только плёнка передаёт сердце, жизнь снимка!» Особый шик — съёмка на древние фотоаппараты. «На заре фотоискусства камеры делались с душой, мастер вкладывал в аппарат всего себя, всю свою боль… Этот дух не мог не перейти и в мои работы...»

Впрочем, плёнку в интернет надо сканировать, а это хлопотно. Поэтому приобретите цифровую камеру. Если на хорошую камеру не хватает денег, то ваш конёк «Фотографию определяет мастерство фотографа, с талантом можно снять на банку из-под кофе! Кривые руки не спасёт и самый лучший фотоаппарат». Мозг неискушенного зрителя будет долго блуждать между этих двух альтернатив, и мысль о том, что в кривые руки попала плохая камера, его минует.

Если деньги есть, приобретите зеркальную камеру. У тех же неискушенных наблюдателей один вид черного корпуса уже вызывает радостное «Ооо! Она у тебя профессиональная, да?» Тут главное — закатить кверху глаза и сказать что-нибудь неопределённое так, чтобы все поняли «Да. Это последняя модель».

Количество в качество!
Разобравшись с внешними критиками, добейтесь полной внутренней свободы. Совершенно недостаточно просто снимать все подряд, необходимо еще публиковать как можно больше. Зритель сам отберёт удачное.
Не пытайтесь доводить каждую фотографию до идеала. Количество, как известно, переходит в качество, а не наоборот.

Названия фотографий
Для начала приведём небольшой список проверенных временем названий произведений говнографии:

1. «Настроение».
2. «Нежность».
3. «Лететь!..», «Быть!… „, а также любые другие глаголы в неопределённой форме, сопровождающиеся восклицательным знаком и многоточием. Исключение — “Ебать!..», самоирония говнографии не присуща.
4. «Утренний позитифф!!!», смайлики, восклицательные знаки по вкусу.
5. Новая жизнь :: Времена года :: Лето :: Деревня :: Пёсик Кузя.

Последнее создаёт впечатление гигантской работоспособности. Фотография «Пёсик Кузя» входит в серию снимков «Деревня», входящей в блок «Лето», являющийся частью проекта «Времена года» творческого периода «Новая жизнь». Никто не будет проверять, что творческий период «Новая жизнь» длился с четверга по субботу, и в него вошли три фотографии: «Пёсик Кузя» и еще две, которые нечаянно стёрлись.

В целом, упирайте на эмоциональную сферу — это простой и беспроигрышный вариант. На любые попытки людей что-то понять отвечайте, что «фотография передаёт настроение», для шедевра этого достаточно. Вы делились с людьми своей печалью, радостью — а он пришёл, гад, всё попортил.

Можно заметить, что каждый видит в вашем творчестве свой смысл, согласно его уровню развития. Объяснять его тому кто не понял, означает объяснять дикарю почему он не может палкой сбить солнце. Попробуй теперь, покритикуй!

Cорри влом было переводить :)
Взято с http://vladimirovich.livejournal.com/238680.html

2009-05-02

Пейзаж

Привіт, продовжуючи обіцяну серію щоденних уроків фотографії від Олександра Ляпіна, я хочу вам розповісти про такий популярний жанр як пейзаж.
Урок 8. Пейзаж.
По секрету вам скажу, що пейзажі бувають трьох видів:
  • Пейзаж серця,
  • Пейзаж душі
  • І просто тупий пейзаж.
Для того, щоб зняти гідний пейзаж, зовсім не обов'язково мати класну апаратуру з широкими плівками і супер об'єктивами. Необхідно тільки бути людиною-пейзажем. До речі, таких людей досить багато, і це не якийсь там елітний привілей внутрішньої будови фотографа, недоступний масам.

Пейзаж в собі можна виховати щоденними тренуваннями — якщо в собі його не відчуваєте або ж відчуваєте, але ваші колеги через "простоту" характеру свого сміються над вашою роботою й говорять всякі дурниці на кшталт "полярік" треба накрутити, ракурс змінити або відійти на три метри. Це, звичайно, так і є, ремеслом володіти необхідно ;-)

Але ваш внутрішній пейзаж — набагато важливіше. Отже, пейзаж знімати треба, але якщо він співпадає в унісонній вакханалії з тим, що бачать ваші чарівно глибокі очі. І зовсім необов'язкова ця широка далечінь і горби, або ж річечки та гори з хмарами, поля безкрайні з самотнім древом буття. Це може бути нещасний проміжок між стінами або ж навіть безглуздий вид, що впирається в тупе і темне.

Пейзаж внутрішній, пейзаж душі може бути великим або дрібним. Немає жодного значення. Якщо він є, і вакханалія злягання із зовнішньою величчю відбулася, все буде в кращому вигляді, повірте на слово.

Як випестував в собі пейзаж Ансель Адамс? Я розкажу.. В дитинстві він виходив з серветкою на пагорб, знімав штани та сидів годинами — "мислив", споглядаючи за навколишнім світом.

Якось одного разу я потрапив на світовий вернісаж найкращих пейзажистів світу. Так там цим.. того.. аж за край. І взагалі тяжко від глобальності спорожнення цими художниками своїх внутрішніх пейзажів за допомогою володіння ремеслом.

Рекомендації:
Вибрати улюблений горб для розумово-очисних споглядальних актів, злягатися з природою три рази на день, весь час милуватися внутрішніми пейзажами, бачити кольорові сни, бути одному (одній) в процесі розчинення в природному початку та кінці.
До речі, опубліковано вже більше половини всіх уроків. Як вам взагалі? Чи викликає якісь думки? Чи, може, нудно? Чи зовсім непотрібно?

Попередній урок (№7): "Як фотографувати кішок?"
Наступний урок (№9): "Мова фотографії"

2009-05-01

Як фотографувати кішок?

От і настали свята, більшість — роз'їхалась в гості до батьків або ж відпочиває на природі, насолоджуючись вільним часом в компанії друзів та шашликами. Я ж вирішив презентувати вам черговий святковий урок від Олександра Ляпіна про те, чи варто фотографувати таку, здавалось, банальну тему, як кішок.
Урок 7. Як фотографувати кішок?

Якщо чесно, один раз спробував. І зрозумів – кішок, звичайно, фотографувати треба, і дуже багато. Навіщо? — запитає який-небудь сноб, зашорений Магнумом — навіщо? Це, мовляв, зовсім не мистецтво і навіть не фотографія. Це, нібито, так далеко від фотографічної творчості, що і не зрозуміти, як і де цих кішок знімати треба.

Ну, з тими, хто вдягає на нещасних тварин бантики і клацає їх на тлі червоного плюшу, все просто. Вульгарність — це один з найприємніших та затишних притулків для душі. Але ж більшість фотоаматорів, які фотографують кішок, саме цей затишок в кішках для себе та в собі й цінують, і люблять, і жадають. І отримують. Але це люди всі хороші, і нам до них ніякого інтересу немає.

Адже справжній фотолюбитель, що вважає себе фотохудожником, кішку повинен перетворити на якийсь всесильно-світовий образ і, наче Конан Дойл з його собакою Баскервіль, створити полотно і епічне, і трагічне, і драматичне, і комічне одночасно.

Звернемося до великих фотохудожників, які любили використовувати кішок в своїй творчості... Але таких я не знайшов. А знайшов декілька справжніх збоченців:
  • Один мазав кішці дупу скипидаром та знімав її витріщені очі. До речі, дуже виразно в нього виходило.
  • Інший відрубував кішкам голови, складав їх на полиці і знімав в перспективному ракурсі.
  • Тоді я сам спробував зняти кота. Вийшло у мене дуже концептуально. Кіт сидів на фоні оголених сідниць, але поки я натиснув на кнопку, він, паразит, змився, і я його більше не знайшов.
Я зрозумів одне. Зйомка кішки — це внутрішній тест твоєї душі. Якщо з бантиком, то в душі вульгарщина-затишок і це як би межа. Якщо голову окремо, то маніяк, лікуватися треба. А якщо змився, як у мене, то ну їх до біса, кішок цих.

Висновок: кішок треба знімати, якщо вони самі цього хочуть :-) А взагалі фотографувати їх можна як завгодно і де завгодно, аби самому в радість було та не соромно потім це показувати друзям, дружині, чоловікові, і говорити при цьому, що це, мовляв, моя робота і мій кіт, і бантик авторський, і фон теж.

А на останок — є у мене одна картинка, не моя, правда, де кіт дійсно гарний вийшов, годиться як приклад про героїзм:
На цьому на сьогодні все. Щасливих свят. Посміхайтеся частіше та не ображайте чудових вусатих та хвостатих тварин ;-)

Попередній урок (№6): "Про портрети"
Наступний урок (№8): "Пейзаж"

Якщо у вас є фотографії котів та кішок, якими ви пишаєтесь — поділиться посиланнями на них в коментарях до цієї статті — нехай й інші піднімуть собі настрій та наберуться ідей для фотографування, роздивляючись ваші фотознимки.