Гідна фотолітература

Думав думав я..шукав шукав... де ж вона гарна література по фотографіі для початківця і не тільки? Літератури дійсно багато, але мене цікавило достовірне джерело знань "від А до Я" - тобто від того, що горизонт повинен бути рівним, до того, як передати свою ідею засобами фотографіі так, щоб вона сама розмовляла з глядачем. Щоб читаючи цю книгу розумів, що нічого не тямиш у фотографіі, незважаючи на свій фотографічний досвід. Книга повинна бути такою щоб хотілось неодноразово її прочитати і було бажання знову і знову взяти її з полки.

Отже блукаючи просторами інтернету не один день, я відібрав наступні книги по фотографіі і зібрав іх у перелік лінків:
- Олександр Лапін "Фотография как.."
- Олександр Лапін "Белый квадрат"
- Лі Фрост "Черно-белая фотография"
- Лі Фрост "Современная фотография"
- Лі Фрост "Творческая фотография"
- Натюрморт
- Photoshop для профессионалов
- Студийный портрет

Особисто я зараз читаю першу книгу зі цього переліку - "Фотографія как.." Олександра Лапіна і мені дуже подобається!
Будь ласка залишайте свої відгуки у коментарях, а також додавайте гарні книжки до "бібліотеки" як в електронному так і друкованому виді ;)

Майстер-клас з фотографії «Психологія дитячого портрету»

Наступної п'ятниці, 19 червня 2009 року, о 7 вечора в приміщенні інфоцентру Мистецького Арсеналу (Київ, вул. Івана Мазепи, 30) пройде доволі цікавий майстер-клас з фотографії на тему «Психологія дитячого портрету».

Організатор — Київське Фотографічне Товариство.
Автор та ведучий майстер-класу — Ірина Рузіна.
Вартість участі — 25 грн.
Реєстрація — за тел 096.366.33.39 або по електронній пошті uncle-au@ukr.net (в темі листа потрібно вказати “майстер-клас”).

Всі бажаючі — ласкаво просимо!

Маніфест сенсирізму Андрія Текіли

Ось і минув тиждень з моменту попередньої публікації з серії уроків Ляпіна "на тему фотографічного", а це означає, що настав час для уроку наступного. Але все не так просто. Як виявилось, Олександр (більш відомий в інеті, як Андрій Текіла) — людина, яка поважає вірування багатьох поколінь в "хороші" та "погані" числа. Тому:

Замість уроку №13: Маніфест сенсирізму Андрія Текили

• Ми не визнаємо розумових процесів під час фотографування.
• Наші мізки це і є фотокамера.
• Ми не знаємо, що таке красива фотографія і що таке потворна. Ми не шукаємо сюжетів і не знаходимо їх — нам чхати на них.
• Проте ми знаємо, що таке час. Ми знаємо, що таке проміжки між секундами, між миттєвостями, між проміжками миттєвостей. Ми ріжемо час без естетизму, заглиблюючись лише в психологію його течії.
• Для нас не має значення місце і година.
• Ми сповідаємо лише чистоту погляду, не споганеного паразитами синтетичної, надуманої художності.
• Ми препаруємо об'єкти в часі, сенси перебігу часу..
• Наші знаки — натхнення, випадковість, безглуздя, прозріння, інтуїція..
• Ми — хижі піран'ї, що вихоплюють у часу будь-які шматочки. Нам байдуже, які вони на смак, колір і запах. Цінність — зображення природне і чисте, без домішки домислів і обробок. Цінність — реальність, чиста як сльоза немовляти.
• Ми створюємо документ непотрібних та загублених миттєвостей, непомічених і не осмислених.
• Ми знаємо, що мить — це вічність, але вічність — не що інше, як мить.
• Ми — сенсирісти.
• Amen.

Як то кажуть — стислість це сестра таланту. Навіть нема що додати.

Хіба що таке: а чи можете Ви написати свій власний варіант маніфесту? Такий, щоб вмістився в лаконічні 12 пунктів, але повністю відповідав вашому світогляду — нічого зайвого, але нічого й не забути? Такий, щоб ви вірили в кожне слово і готові були його відстоювати?

Попередній урок (№12): "Фотографе, подивись на себе!"
Наступний урок (№14): "Що треба читати, щоб стати таким як Картьє Брессон?"

Аналіз композиціі у фотографіі та живопису

Цікава річ натхнення або творчість, ви не гадаєте? А завдяки чому майстри живопису, скульптури, фотографії або будівництва звуться майстрами або навіть геніями свого віку? За часи інститутських відвідувань музеїв та картинних галерей я не міг дотямити, що треба було побачити і зрозуміти, де тут творчість, в чому талановитість авторів. Важко зараз сказати чому - може це був мій рівень розуміння, а може особливість викладання.

Але з часом я почав цікавитись фотографію, а згодом і живописом. Я відвідував фотовиставки та картинні галереї і мені хотілось зрозуміти, чому відвідувачі так довго дивляться на картини, милуються, співчувають, надихаються. Я намагався поринути глибше до змісту картин та засобів його вираження, це був мій шлях до основи основ - композиціі. Початком стали книги про композицію у живопису та фотографіі, такі банальні речі як рівний горизонт або правило третин разом зі іншими початковими знаннями допомогли мені бачити і відтворювати світ вже по-іншому. А під час відвідування картинних галерей я замислювався над змістом, почуттями, образами та враженнями глибше глибше з кожним разом. Але зрозуміти - завдяки чому в мене були такі відчуття та враження, у повній мірі я ще міг. Для мене за лініями були ще форми, кольори і ще багато з того, що я ще не знав і досі не знаю.

Це спонукає мене блукати інтернетом видивляючись відповіді на нерозкриті питання. Я шукав композицію у фотографіі і живопису, композиційний аналіз фотографій і картин, засоби розмови автора з глядачем, і нарешті, сьогодні я вигуглів дуже цікавий сайт російського фотографа та дослідника фотографіі - Олександра Иосифовича Лапіна
Він провів аналіз композиціі вибраних фотографій та картин, ти виклав це в себе на сайті. Ось деякі з них:
А. Картье-Брессон. Сифнос, Греция.1961
Ю. Смит. Погребение в океане
Композиция картины И. Репина «Не ждали»
Композиция «Сикстинской Мадонны» Рафаэля та багато іншого.
Отже читаємо та просвітнюємось.

Просвіт-благочинність для дітей

Фотоклуб "Просвіт" разом із компанією "TNT" прийняв участь у благочинній акції для вихованців васильківського дитячого будинку "Сонечко".

Діти були запрошені на відпочинок до одного з найкращих київських спортивних клубів — фітнес-центру "Акваріум". Програма була справді насиченою — спортивні ігри на розвиток координації для наймолодших, різноманітні конкурси та змагання, заняття на велотренажерах, басейн з водяними атракціонами та, наприкінці, смачний обід :) За більш ніж 3 години фотозйомки було зроблено кілька тисяч фотографій.

Залишились задоволеними всі — і діти, і дорослі, які робили для них свято.

Фотографії, зроблені під час цієї благочинної акції, можна буде передивитись наступного тижня. Кращі з фоторобіт обов'язково будуть роздруковані та презентовані дитячому будинку на згадку.

Перший проект фотоклубу "Просвіт"

Цей пост можна було назвати офіційно "Зустріч фотоклубу 9 червня. Післямова" або більш творчо та загадково "Продовження розвитку деяких фотографічних ідей, що виникли під час подорожі до Львова". Проте я вирішив бути трохи конкретнішим та більш амбіційним.

Отже, (тут має бути несамовитий гуркіт там-тамів) шановні пані та панове, маю велику честь оголосити: Перший проект фотоклубу "Просвіт" розпочато!

Далі пропоную короткий шаблон інтерв'ю для журналістів ;)

— Яка назва Вашого першого фотопроекту?
— "Київські під'їзди". Середовище існування середньостатистичного киянина як нейтральна смуга між суспільним містом та приватною квартирою."

— Яка мета проекту?
— Як і має бути, дуже проста — змінити світ на краще!

— Як саме Ви збираєтесь це зробити?
— На протязі чотрирьох тижнів ми будемо фотографувати київські під'їзди такими, якими їх бачимо кожного дня, але вже звикли та перестали звертати уваги. А потім представимо цю серію фотографій публіці на імпровізованій фотовиставці простонеба на головній вулиці міста — Хрещатику, в неділю, 12 липня 2009 року.

— І навіщо все це?
— Як результат, ми розкажемо киянам про своє бачення того, як ми всі живемо, та отримаємо від них відгуки щодо зрозумілості та якості наших фоторобіт. Впевнений, що з обох сторін хтось щось для себе зрозуміє й зміниться після цього на краще, тим самим змінюючи на краще, хоча й трішечки, але весь світ.

— Може ви маєте ще щось додати на завершення розмови?
— Так. Дякую за надану можливість (сміється). Всім, хто починає цікавитись фотомистецтвом, я раджу почитати статтю"Як зробити хорошу фотографію?" та уроки Ляпіна, починаючи з найпершого "А чи є тобі що нового сказати світу?" Може тоді наш проект "Київські під'їзди" стане трохи зрозумілішим та ближчим..

Нові пресети для Lightroom

Сьогодні ми згадали про пресети для Lightroom, отже ось і нові безкоштовні пресети і лінки на них:

lightroomkillertips
lightroompresets
inside-lightroom
adobe
prophotoshow
Nellkas Art

Також нагадаю як встановити пресети (presets) в Lightroom - це дуже просто!
Зробити це можна двома способами:

1) Клікаємо правою кнопкою по папці User Presets, вибираємо Import та відкриваємо розпакований файл з пресетом.







2) Пресети в Lightroom можна додати і вручну. Для цього треба покласти розпакований файл пресета до папки, де Лайтрум зберігає пресети. Для різних систем ці папки різні:
Mac: ~/Library/Application Support/Adobe/Lightroom/
XP: C:\\Documents and Settings\Application Data\Adobe\Lightroom\
Vista: /AppData/Roaming/Adobe/Lightroom/

Про зустрічі фотоклубу "Просвіт"

Відтепер і назавжди (точніше кажучи — до нового оголошення про зміни ;) зустрічі нашого фотоклубу відбуватимуться кожного вівторка о 19:30 в трапезній "Академія", що на Контрактовій площі в Києві. Прошу зауважити, що попередніх об'яв про клубні зустрічі в цьому блозі більше не буде!

Скорочена інформація про зустрічі фотоклубу також розміщена в блоці "Важливо" в правій колонці блогу.

Я вирішив це зробити за декількома причинами:

1. Не вважаю за потрібне кожен раз нагадувати — той хто хоче сам в змозі запам'тати доволі просту асоціацію: вечір вівторка = зустріч фотоклуба "Просвіт" :)
2. Як на мене — пости-нагадування абсолютно нецікаві для тих читачів блогу, які не є членами клубу, а таких, до речі, вже досить багато ;)

Отже, я запрошую всіх, хто хоче зустрітись (як членів клубу, так і тих, хто хоче приєднатись до нас або просто познайомитись), приходьте в гості щовівторка о пів на восьму до трапезної "Академія" (у будинку Києво-Могилянської Академії, прямо напроти пам'ятнику найвизначнішому українському філософу Г.С. Сковороді ).

Для усіх бажаючих прийняти участь у благодійній акції та набути репортерського досвіду

Завтра 9 червня у фітнес-центрі «Акваріум» відбудеться благодійна акція для вихованців дитячого будинку «Сонечко» м. Васильків.
Мене попросили зробити фотки для приватного альбому дитячого будинку друзі з колишньої роботи, оскільки ця організація спонсує благодійну акцію. Запрошую приєднатися усіх бажаючих та небайдужих людей з фотокамерами
Початок о 15:00. З собою мати взуття для басейну.

Відкриття у Львові фотосалону "Світло й тінь"

Кілька днів тому я отримав такий електронний лист:

"
Запрошую Вас прийняти участь у відкритті першого Міжнародного салону художньої фотографії „Світло і тінь” у фотогалереї Василя Пилип’юка: м. Львів, вул. Стецька, 3а 6 червня о 15:00.

З шаною,
Голова фотосалону,
лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка,
заслужений діяч мистецтв України,
художник FIAP

Василь Пилип’юк

"

І от сьогодні, в суботу, 6 червня 2009 року з самого ранку команда київського фотоклубу "Просвіт" прибула до Львову. Крім відвідування виставки "Світло й тінь" заплановано ще знайомство з багатьма іншими мистецькими галерями Львова. Отже ця мандрівка має бути насиченою, цікавою та, сподіваюсь, результативною. Про всі враження та загалом результати - я напишу трохи пізніше на цьому ж блозі.

Київський фотоярмарок 2009. Перший день. Враження

Ось і закінчився перший день роботи сьомого міжнародного київського фотоярмарку, який претендує на звання події №1 в українській фотоіндустрії. Що ж, якщо це дійсно найбільша подія, яка відображає сучасний стан фотографії в Україні, то можна сказати тільки одне — глибока криза. Настільки глибока, що в медичній літературі такий стан називають комою.

Із всього величезного приміщення павільйону МВЦ зайнято не більше однієї восьмої його площі. Та й те буде добре якщо так. Більше того, половину(!) виставкового простору займають не стенди компаній, що працюють в фото-бізнесі, а виставки фотографій-переможців різноманітних фотоконкурсів, що були організовані під цей фотоярмарок. Звичайно, це зовсім непогано, коли багато уваги приділяється не тільки бізнесу, але й фотографам та їхній творчості. Проте, все дійсно було б добре, якби той самий бізнес таки був.

1. Про фото-бізнес

В це важко повірити, але таких компаній як Canon, Nikon, Pentax, Sony, Sigma на "Київському фотоярмарку - 2009" немає взагалі!

• Великих павільонів компаній-виробників я знайти не зміг, хоч і чесно намагався.
• Є кілька більш-менш пристойних за розмірами (простіше кажучи, не зовсім маленьких) — в першу чергу, це стенд в самому центрі виставки від компаніїї MacHouse, а також стенди Manfrotto (штативи), Kata (фотосумки), кілька стендів із студійним обладнанням та єдиний стенд від великого представника роздрібної торгівлі — компанії "Профото", яка виставила спалахи Sunpak, об'єктиви Tamron та фільтри Marumi.
• Решта стендів — це малесенькі комірки, що розставлені по периметру виставки. Серед них — фотокіоски від Mitsubishi, принтери від Epson, фотоплівка від команії "Фотофонд", стенд Гільдії рекламних фотографів та купка інших, в тому числі єдине(!) періодичне видання, представлене на цьому фотоярмарку — журнал Photographer.

Ось така невесела картинка виходить, якщо подивитись на якість представлення бізнесу на "події №1 в українській фотоіндустрії". Так що, хочеш — не хочеш, а є над чим замислитись.

2. Про фотороботи

Але повернемось, до "мистецької складової" фотоярмарку — до фотографій-переможців, що вибороли право виставлятись в чесній та принциповій боротьбі в цілій купі фотоконкурсів ("Фестиваль фотоклубів України", національний фотоконкурс "Action Photo", фестиваль молодіжної фотографії "Альтернативи", фотоконкурс порталу fotoclub.info "Один місяць — один шедевр" та інші).

Так от, про що це я.. Про те, що, як на мене, є всього 3 варіанти:

1. або я чогось не розумію,
2. або всі пристойні українські фотографи не витрачають свій час на участь в подібних забавках, а спокійно собі займаються улюбленою справою та заробляють гроші,
3. або все дійсно дуже погано і глибока криза не тільки в економіці, але й в творчості.

Дуже хочеться вірити в те, що правильним є варіант №2. Тому що стало дуже сумно, коли серед більш ніж сотні фоторобіт я знайшов може з 10 дійсно цікавих, а по-справжньому вразила мене лише одна(!). Переважна більшість — це абсолютна попса: дівчата в квіточках, заходи сонечка, тумани, кицьки, діточки та інші "витвори фотомистецтва", якими завалено всі фотосайти світу.

Агов! Шановні пані та панове з фотоапаратами в руках, невже це все, на що ви здатні? Якщо виключити ймовірність світового заколоту та припустити, що жюрі було справедливим, то ви ж є найкращими в Україні! Нехай лише серед тих, хто приймав участь, але все ж таки. Вам самим не моторошно від рівня відповідальності? І від того як ви з нею впорались? Я знаю, що у нас в країні немає жодної хорошої фотошколи, знаю, що замало літератури рідною мовою, знаю, що на дворі криза, треба заробляти гроші, і на фотографію майже не залишається часу. Але, з іншої сторони, хто шукає — той знаходить, хто хоче — той досягає. Може варто спробувати?

3. Про круглий стіл

На закінчення теми української фотографічної культури хочу ще згадати про анонсований в рамках фестивалю фотоклубів України "Круглий стіл з керівниками фотоклубів", який мав відбутися наприкінці першого дня виставки, та на який я з нетерпінням чекав. Дійсно, певний захід під згаданою назвою таки відбувся в конференц-залі МВЦ. Але на круглий стіл це не було схоже аж ніяк. Навіть в першому приближенні. Тобто стіл звичайно був, але зовсім не круглий, і сиділи за ним лише 3 людини — організатори фестивалю. Та як з'ясувалось трохи пізніше, більше нікого й не передбачалось. Якби в залі сиділи журналісти і задавали питання, то анонсований "круглий стіл" міг би легко зійти за якусь прес-конференцію. Але біда в тому, що журналістів, а разом з ними й питань не знайшлось.

Насправді ж відбулося "урочисте" нагорождення грамотами за потрапляння на виставку керівників фотоклубів, які виходили із зали, отримували свої грамоти, красно дякували та повертались назад на свої місця до зали. Все в кращих традиціях засідання радянського парткому. Після цього було ще 5 хвилин піару від організаторів про себе хороших. Та ще приблизно стільки ж часу витратив Олександр Жилін, заступник главреду журналу Photographer, на вибачення за те, що в останній момент вони відмовляються від обіцяної підписки на рік в якості призового фонду. (До речі, нескладний розрахунок показує наступне — 12 фотоклубів-переможців * 35грн за 1 журнал * 12міс = 5040 грн — саме таку суму не змогло виділити видавництво, пославшись на кризу. Що ж, мабуть зовсім їх скрутило, якщо навіть такі гроші дорожче за репутацію). Ще кілька хвилин "круглий стіл" протягнув за рахунок декількох оголошень від різних фотоклубів про свої плани на майбутнє та імпровізованій активності керівника одеського клубу "Фотон-2" Андрія Дьогтєва. І на цьому все. От такий от цікавий та насичений захід.

4. Про хороше

Тепер про те, що сподобалось. Його не багато, та все ж воно є:

• По-перше, справжньою радістю "Київського фотоярмарку 2009" для мене сьогодні була виставка фотографій переможців міжнародного фотоконкурсу природи «Glanzlichter» — дійсно чудові фотографії, які варті того, щоб виставлятись. Нажаль, я не знайшов серед їх авторів жодного українського прізвища.
• По-друге, відбувся майстер-клас Валерія Крея на тему: "Взаємодія моделі та фотографа. Емоційна атмосфера". Валерій, як завжди дуже яскраво, доступно та з гумором розповів обов'язковий матеріал майстер-класу, після чого ще більше години відповідав на запитання. :)

Ось такі склались в мене враження від першого дня роботи виставки "Київський фотоярмарок", що проходить цими днями, з 4 по 7 червня 2009 року, у приміщенні МВЦ за адресою Броварський проспект, 15. Я щиро бажаю всім нам якмога скорішого одужання, щоб стан клінічної смерті не затягнувся надовго, і вже за рік минула тотальна криза в економіці та творчості, і Україна нарешті побачила справжній фото-бізнес та справжні фото-роботи світового рівня.

P.S.
Якщо ви також мали можливість відвідати "Київський фотоярмарок 2009" і у вас склались інші враження, я буду радий, якщо ви поділитесь ними в коментарях до цієї статті.

Фотографе, подивись на себе!

Любі друзі! Щось мені закортило розпочати цей пост саме так, як полюбляє розпочинати один відомий діяч, фотографію якого хочуть бачити в своєму портфоліо всі професійні українські фотографи-репортери. Так от, любі друзі, я пропоную вам продовжити цікаву та, часом, непередбачувану серію уроків Олександра Ляпіна на тему фотографічного. Цього разу поговоримо про те, як важливо та корисно передивлятись час від часу свої старі фотороботи.

Урок 12. Подивись на себе.

Цифра "дванадцять" — дуже гармонійний знак. І сьогодні я пропоную вам подивитися на свої фотографії, поспілкуватись із власним внутрішнім цінителем вашої творчості. Зазирніть в криницю своєї творчості і, якщо побачите дно, проспівайте собі колискову з "Пінк Флойду" та лягайте спати. Якщо ж ви не побачили дна і в своїх роботах несподівано виявили нові знаки та відчули нові імпульси, вам кінець, якщо піддастеся. Ви художник.

Перегортайте свої творіння наодинці і, не соромлячись, спілкуйтеся з ними. Відверто. Щиро. Відпустивши гальма. І вони, фотографії, вам скажуть, хто ви є. І куди йти та про що думати, кого любити або кого ненавидіти, за ким плакати, над ким сміятися, чи брати парасольку, чи одягати біле, або... Навчиться спілкуватись із власними роботами так, щоб вони вас зрозуміли. Вони можуть бути вашими ворогами або вашими друзями. Вони можуть звести вас з розуму і врятувати від божевілля. Але відвертість ваша можлива, тільки якщо відверті роботи, а вони, у свою чергу, — відверті, тільки якщо відверті ви самі.

Мистецтво фотографії — це одкровення. І чим більше ви відверті у власній творчості, тим більше ви — мистецтво. Але, спілкуючись з своїми роботами, не забувайте про ввічливість. Художника образити легко. А наслідки можуть бути страшними. Спілкуйтесь із власними творіннями не часто. Нехай ваші фотографії відвикнуть від вас. Вони вже й забудуть, хто саме їх "створив". А тут раз, ви. Стільки здивування та радощів.

Рекомендації:
Фотограф, це людина, яка підглядає. Підглядайте і за собою. Підглядати — це, в певному сенсі, спостерігати. А спостерігач, це, можливо мислитель. Мислитель — це художник. А всім, хто отруту розливав, дуже рекомендую підгледіти за собою в момент самого акту лихослів'я. Відмінна фотографія вийде. Премія Хасселя забезпечена.

От за що я поважаю Ляпіна, та це за його вміння дуже ненав'язливо та з гумором говорити про надважливі речі. Про такі, що і не знаєш з якої сторони до них підійти. І взагалі не зрозуміло чи варто підходити. Бо страшно. Такщо красно дякуємо Олександрові за його сміливість та чекаємо наступного уроку за тиждень.

Попередній урок (№11): "Істина в фотографії"
Наступний урок (№13): "Маніфест сенсирізму Андрія Текіли"

Майстер-клас

Всім привіт!
Сподіваюсь ви не забули, що завтра відкриття Київського фотоярмарку, де буде безліч цікавих майстер-класів
Программа наступна:

12:00
PENTAX (конференц-зал):Новинки зеркальной системы PENTAX.
13:00
E-PHOTO (конференц-зал):Фотокниги - бизнес под ключ.
14:0015:00
ПРОФОТО (конференц-зал):В. Крей (Украина). Работа со студийным светом. Одиночный и групповой портрет.
16:00
МАСТЕР-КЛАСС (конференц-зал):В. Кривенко (Украина). Портреты наших близких людей.
17:00
МАСТЕР-КЛАСС (подиум в выставочном зале):В. Крей (Украина). Взаимодействие модели и фотографа. Экспресс-подготовка. Эмоциональная атмосфера. Управление словом.
18:00
ФЕСТИВАЛЬ ФОТОКЛУБОВ УКРАИНЫ (конференц-зал):Круглый стол с руководителями фотоклубов.

На майстер-класі В.Крея минулого разу було дуже весело, я обов'язково там буду :)
Отже, хто бажає відвідати майстер-класи, запрошую приєднуватися

Зустріч фото клубу

Привіт Всім !

Я підозрюю, що не зважаючи на погоду творчі люди мають завжди гарний настрій, але якщо в когось не має - бігом на зустріч фото клуба ;)

Отже сьогодні 2 червня 2009 року, о 19:30, у трапезній "Академія" на Контрактові площі (для тих, хто ще не був — карта) відбудеться зустріч фото клубу. Давайте ділитись враженнями минулої неділі та ідеями на літне майбутнє.

Також подумайте про нагоду відвідати чарівне місто Львів, а разом і Виставку "Світло й тінь 2009" у Львові 6 червня 2009, бо треба вже бронювати хостел та куплять квітки ;)